За вікном плакав нудний дощ, Всім розказував про свою біду, Налий, налий, налий, Налий нам двом, Давайте вип'єм за тих, Кого нема з нами зараз тут.
Боже, чи добре їм там? Чи посміхались вони, Коли до себе Ти їх брав?
Хоч краєчком ока подивитись на них, Пусти мене, Я скажу два слова ті, що не встиг. Пусти мене... Пусти мене... Пусти!
Відповів мені мудрий Бог Вічним небом і золотом зірок: Ти не спіши, слухай, тільки не спіши, Піднятися до мене встигнеш ти завжди. Поки ти ще серед людей - Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ Та не тільки себе, Навчи людей радіти завжди, Коли сонце встає. Навчи мене! Навчи мене! Навчи!
Велике щастя - зустрічати новий день! Велике щастя - зустрічати новий день! Велике щастя - зустрічати новий день! Велике щастя - зустрічати новий день!
a
b
c
d
e
f
g
h
i
j
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
w
x
y
z